лещата — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
клюба — лещата, межа, кінець границі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вулканізатор — а, ч., тех. 1) Робітник, який займається вулканізацією. 2) Речовина, яка в поєднанні з каучуком дає гуму. 3) Казан, у якому вулканізують дрібні каучукові вироби. 4) Спеціальні лещата з електропідігрівачем для вулканізації автомобільних шин та… … Український тлумачний словник
затискати — I зат искати аю, аєш, док., перех., розм. Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи тощо. II затиск ати а/ю, а/єш і зати/скувати, ую, уєш, недок., зати/снути, ну, неш; мин. ч. зати/снув, нула, нуло і зати/с, ла, ло; док., перех. 1) Міцно охоплюючи або… … Український тлумачний словник
клюба — и, ж., зах. 1) Викопане з коренем дерево. 2) Лещата … Український тлумачний словник
лещатка — ток, мн. Зменш. до лещата … Український тлумачний словник
лещатний — а, е. Прикм. до лещата 1) … Український тлумачний словник
лисиця — і, ж. 1) Самка лиса. || Те саме, що лис 1). 2) перен. Те саме, що лис 2). 3) Намерзлий візерунок на віконних шибках або незамерзла частина шибки. 4) тільки мн., діал. Різного типу дерев яні пристрої, лещата і т. ін … Український тлумачний словник
струбцина — и, ж., спец. Пристрій для утримання, стискання деталей під час їх обробки, склеюванні та ін.; переносні лещата, що не прикріплюються до верстака або іншої поверхні … Український тлумачний словник
щимки — і/в, мн., діал. Лещата … Український тлумачний словник